Мусульмани - "люди ісламу", "люди смирення", "ті, що змирились", "смиренні люди", назва і самоназва прихильників ісламу (іслам у перекладі - смирення), послідовників Мухаммада Аравійського, почитаємого своїми прихильниками як блаженний і благодатний старець і угодник Божий, древнього богослова і суспільного діяча, філософа, мандрівника, подвижника і проповідника зі степів Аравії і його численних соратників, послідовників і шанувальників. Частина дослідників розглядають мусульманство як конфесію яка виникла під сильним впливом іудейського і християнського віровчення, на що в принципі звертав увагу і сам Мухаммад Аравійський, згадуючи старожитніх єврейських пророків і угодників Божих, а також Христа під іменем пророка Іси (Ісуса) у своїх проповідях, що були впорядковані у вигляді книги "Коран".
По вірі послідовників діда Мухаммада, він був посланий Богом у спасіння людству, Коран, книга його проповідей і повчань вважається для мусульман богонатхненною. Цікаво зазначити, що хоч і віровчення і життєвий шлях діда Мухаммада в багатьох питаннях відхиляється від зразків благочестя традиційних для православ'я, одначе дід Мухаммад у своїх проповідях відкрито позиціонував себе послідовником Ісуса Христа і старожитніх біблійних пророків і праведників, що дозволяє ставити питання про певний зв'язок віровчення діда Мухаммада і його послідовників і соратників з православним віровченням Єдиної Соборної Вселенської і Апостольської Церкви Бога-Христа. Тобто православний християнин з одного боку не може брати діда Мухаммада як приклад зразкового християнина, але з іншого боку навряд чи має право заявляти, що дід Мухаммад і його послідовники до православного християнства, віровчення Бога-Христа і його послідовників взагалі не мають ніякого відношення.